середа, 29 серпня 2012 р.


Україно моя,Україно!

Доля в тебе була непроста

Та для мене ти у світі єдина

Матір рідна Пречиста й Свята!

 
День народження України, це справді велике свято для кожного громадянина України .У кожному куточку нашої держави з великою любовю та повагою відзначають цей день.У нашому селі ,теж було свято.
Зранку відбулася   відправа біля хреста спорудженого в честь  незалежності.
А пізніше - ранок-свято
"Люблю тебе всім серцем і душею,моя ти рідна Україно"
 
















четвер, 9 серпня 2012 р.

Немає милішої серцю мандрівки,як та ,що вдома,у ріднім краю

      
Я починаюсь з отчої землі
      
Де шум трави і тихий шепіт лісу,
      
Де небо чисте,синьо-голубе
      
І де пташки свою співають пісню

Тут рідне все,таке все дороге
                           
Ще прадідів теплом зігріте,
В полях пшеничних сонце золоте
Ласкаве сонечко,голубить ніжні квіти
Отча земля...Що може бути святіше і миліше серцю.
Село в якому народився,в якому жили твої батьки,окрайчик землі по якій зробив перший свій крок.
Наше село Куропатники:мальовниче,красиве.Хочеться стояти і милуватися синім небом,річкою... В ньому є багато місць якими можна гордитися,про які існують легенди,перекази,складають вірші.В одне із таких місць ми вирушили у мандрівку під назвою "Немає милішої серцю мандрівки,як та,що вдома,у ріднім краю"





                           Гордістю села є джерело з цілющою водою.Саме туди ми пішли з нашими маленькими членами клубу "Краєзнавець"


Діти розповідали легенди,які їм відомі про дане місце,набрали цілющої води.      

 

                           


                           



За переказом на місці урочища в давнину був монастир — одного разу на Великдень йшла на Службу вагітна жінка, а оскільки Храм був на високій горі, вона сильно втомилася і спересердя закляла: «А щоб ти запався!». Від того, начебто, монастир і пішов під землю, а на цьому місці почало бити джерело. Вода з цього джерела має чудодійні властивості: лікує хвороби очей, кишково-шлункові хвороби та інші захворювання. Хоча більш правдоподібною є версія, що на цьому місці був стародавній замок, який був знищенний монголо-татарами. Та це не змінює суті справи: до чудодійного джерела не заростає стежка — по цілющу воду приходять не тільки жителі села, а приїжджають люди з цілої України і отримують ті ласки, про які просять у Бога.


В моїм селі,у гарному селі
де Ценівка між верб тихенько в'ється
Б'є джерело,в лісочку на горі,
Видзвонює,хлюпоче і сміється.
До нього йдуть і їдуть звідусіль,щоб додалося сили і натхнення.

Господня Матір із Дитям своїм
Усім хто вірить,шле благословення.
Саме такі слова написала наша землячка Оля Несторівська про цілюще джерело.

Ця подорож у нас уже не перша.Саме через такі подорожі ми пізнаємо наш рідний край,історію,духовні скарби

















.