субота, 20 лютого 2016 р.


Українська земля породила багатьох письменників і поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу. Одне з найвеличніших імен серед них — ім'я Лесі Українки. Вона була справжньою поетичною квіткою нашої прекрасної землі, вона була, є і буде нашою славою, нашою гордістю, одною з наймилозвучніших струн душі українського народу.
25 лютого минає 145 років з дня народження геніальної доньки України. 20 лютого Куропатницька бібліотека презентувала перегляд літератури: «Палали кровю дикі ружі: життєва драма Лесі Українки». Всі бажаючі мали змогу ознайомитися із літературним доробком Лесі Українки, її життєвим та творчим шляхом, провели поетичні хвилинки та переглянули  інформаційний список літератури.






                    "Небесна Сотня - янголи, які стали героями"

Під такою назвою 19 лютого в бібліотеці  с. Куропатники  спільно із сільським клубом проводився  вечір пам'яті Героям Небесної Сотні.

 




Ведуча1:  Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.
 Ведуча 2 : Всі ми добре знаємо, що в минулому на долю нашої країни випало багато випробувань. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і вся в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.
Ведуча1:  Сьогодні ми зібрались, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які боролися за честь правду і гідність і віддали своє життя за Україну. Ми з вами добре пам’ятаємо про події, які відбувались на Майдані, в столиці України.
Ведучий2: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали…
Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…
Їм янголи обличчя прикривали…
А ті під вибухи гранат ішли на смерть…
      Дивіться в небо…
Там є діти, які за волю полягли.
Небесна сотня піднялась
Над Україною в вогні
Вдивляйтесь в очі цим героям
Запамятайте імена
Вони померли за свободу!
Вони померли за життя!
 
Ведуча 1 «…Мені не болить… Я живий… не болить… Мамо…»
Він такий юний. Ще зовсім дитина. Сорочина стала червоною. Ще клика маму, ще шепотів слова теплі, як кров що витікала життям з його грудей. Ще питав про весну, чи ж настала вже, а очі, ті голубі очі вже ясніли щасливо – він йшов ангелом до Бога…
 
 
Мамо, чи це вже весна, що квітами
встелена площа?
Мамо, чом пташка сумна?
А ще вчора співала в віконце.
 
Синку, це ще не весна.
А квітами землю встелили,
Бо в рай відлітає душа, а тіло—
В холодну могилу.
 
Мамо, а може, це сон, і, може,
Зі сну я прокинусь?
Як сонечко за горизонт,
У твої обійми полину?
 
Так, моя пташко, ти спиш,
Та більше уже не проснешся.
Спогадом в небо злетиш,
Янголом в сон мій вернешся.
 
Мамочко, мамо, не плач,
Витри сльозу, посміхнися,
За серце в скорботі—пробач,
Пробач, що не міг я скориться.
 
Як же я можу, мій сину,
Гнів в своїм серці носити?
Ти ж моя мила дитина,
Як же без тебе нам жити?
 
Матусю, поглянь в синє небо—
Це ж очі мої, як у тебе.
Вдивися у жовте колосся—
Це моє, як у батька волосся.
Не плачте за мною у хаті.
Я землю відстояв свою.
Не вмер я, все бачу! Не варті
У сотні небесній стою!
 
Кліп « Мамо не плач»
 
 
Ведуча 2: Не плачте мамо. Ваш син у небесній сотні. Йому вже не болять рани. Він прийде коли ви спатимете , і розкаже як любить Вас.  Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І вмить останню віддали нам найдорожче, що мали – життя своє. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них , дітей їхніх ненароджених доколихали, пісень за них доспівали.
 
Янголи Небесні відлетіли…
І до нас приходять лиш у снах…
Рідні і живі… Душа і тіло…
За плечима в кожного - весна…

І біжать назустріч син і доня:
"Тато!...Татко!...Таточко іде!..."
І Дениско простяга долоні.
Це для нього - наймиліший день.

Скучили…Радіють син і доня:
"Татко наш - найкращий на весь світ!"
Ось, в його простягнутих долонях -
Сонце, Небо, яблуневий цвіт.

"Таточко прийшов… Вже буде з нами…"
…Враз озветься за вікном пташа…
Це був сон… Іще сповиті снами
Знов заплачуть серце і душа…

Янголи Небесні відлетіли…
 
Ведуча1 : Герої не вмирають. Вони відлітають від нас у небесну блакить, щоби там у вселенському безмежжі янгольськими сотнями захищати рідний край від демонів зла. Щоб очистити небесний простір від брехні та бруду, яким його вимазували антихристи десятиліттями. Від слідів смертоносних ракет, запаху пороху і тротилу.
 Ведуча 2: Вони формують небесні батальйони помсти, щоб за волею Творця покарати нечестивців за знущання над рідним краєм, за злочини перед людством і Богом. Їх понівечені тіла повертаються до зажурених осель на останню зустріч із рідними та близькими , щоб притулити наостанок до прострелених грудей жменьку рідної землі, якій вони віддали найдорожче – власне життя. Будьмо достойними наших небесних ангелів…
 
                                            А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду сотник—молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий…
І рани їхні вже їм не болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла.
 
Майдан ридав, а сотня в небо йшла,
Один за одним, наче янголята.
Тут, на землі прощались матері,
А в небі зустрічала Божа Мати.
Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,
Земля змішалась з кров’ю і сльозами.
Ридали всі і рідні і чужі
І кров текла із серця, наче з рани.
Летіли тихо, хоч земля тряслась,
Хоч небо поливало їх сльозами.
Лиш ангел колискову їм співав
 На тій дорозі,що веде до Мами.
 
Ведуча1: 80 днів і ночей… Тривожних, заплаканих і вимолених… Нерівною була ця боротьба. Влада, сила і гроші – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.
 Ведуча 2: За цей короткий проміжок часу ми прожили цілу історичну епоху. Три місяці, залишивши свої родини, тисячі людей стояли на вулицях, день і ніч, у морози, заради одного – щоб домогтися свого, щоб їхній біль хтось почув. Це було схоже на якийсь страшний сон.
Так боляче в ту зиму озиратись,
Що обпалила і змінила нас…
Мій Рідний, мій Найкращий в світі БРАТЕ!
Прийшла Твоя улюблена весна!..

Співають солов’ї веснянокрилі,
А Ти пішов від нас за небокрай…
Пішов в НЕБЕСНІЙ СОТНІ в БОЖУ МИЛІСТЬ,
Де Вічні: і Весна, і Мир, і Рай.
 ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! - плаче серце…
І подвиг Чистих Лицарів не вмре!
Хлюпоче дощик в голубе відерце,
Вишневий цвіт обтрушує з дерев.
 ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! - вірить серце.
Тобі послання шле за небокрай…
Хлюпоче дощик в голубе відерце.
Весняний Цвіт летить в Небесний Рай.
 Кліп «Герої не вмирають»
Ведуча 1 : Герой – це той, хто творить життя всупереч смерті, хто перемагає смерть.Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Майдан героїв з почестю ховає.
Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю
В його садах довічно проживати.
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.
Небесна сотня білих журавлів,
душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами.
Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна пам’ятає.
Кліп «Горить свіча»
Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
              Пролунало в країні мовчання.
Навіть вітер затих на хвилину:
Відбувалось останнє прощання,
Зі словами " Герої не гинуть".
 
                Я почула, як плаче держава,
Що синів її в землю ховають.
Ви не вмерли! В Вас вічність і слава,
Бо Герої, як ви, не вмирають!
 
вірш: Жига Таня
Ведуча … Сьогодні, коли Україна перебуває у стані війни із Росією, героїзм, вірність своїй рідній державі, своїй родині, сміливість і честь є вже не просто красивими словами, а вимірюється мужніми вчинками. Наші воїни стали гідними захисниками України, які жертвують своїми життями заради благородної мети – свободи власного народу і віри в те, що жоден загарбник більше не зможе закинути ярма на його шию.
І знов Майдан в Луганську і Донецьку,
Ні, не Майдан — справжнісінька війна!
Знов суть свою ворожу і поганську
Показує москаль, мов сатана.
За що країні стільки болі?
Чим заслужили ми усі?
У небо йдуть нові герої,
Молитви ллються не весь світ.
За що вже сива чиясь мати?
За що ці сльози у батьків?
Він був студент, пішов в солдати,
Що б врятувати рідний дім.
Навіщо донька вже без батька?
Бо він пішов, за її сон,
Що б не було їм вдома страшно,
Був він водій, тепер – герой.
Тіла загиблих на землі,
А навкруги посеред пилу,
Посеред гільз що на крові,
Сидить солдат що вже весь сивий.
І він не здасться, він живий
Він заряджає магазин,
“За тебе братику, Максим…”,
Він шепотів і знову в бій.
Удари граду по стіні,
На стелі дірка від снаряду,
Провірити усіх своїх,
І сподівання що без втрат ми.
Тіла братів накриті стягом,
Прощання з вами назавжди,
Ви йдете в небо нести варту,
А ми за вас і ще помстим.
За що країні стільки болі?
За що вмираємо ми всі?
У небо йдуть нові герої,
Молитви ллються на весь світ.
Пісня «Прошу в неба»
Вірш  Галя Прийдун «Пробач Україно»
Дякую Вам за життя… -
Молиться зболений дух.
В Небі лелеки летять -
Сотня розстріляних душ…

Тихо, журливо летять -
Сотні обпалених крил…
Дякую Вам за життя!.. -
З серця зривається крик.

Дякую Вам за весну
І за безсмертний політ.
Тато… Синочок… Онук… -
Кликали Вас на землі.

Дякую Вам за весну -
Терном обплетений схлип…
Плачу…Ніяк не засну…
Хай наша совість не спить!..
 «Небесна Сотня»…Юнаки,батьки
Їх імена мені ніколи не забути –
Вони ж за мене полягли,
Так як і ті, що захищали Крути.
Щемить у грудях, і душа болить
За долю мого рідного народу.
Але у серці іскра ще горить,
І не втрачаю віру у свободу.
Небесна Сотня – то в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная, свою дитину.
Небесній Сотні шана й молитви,
За чисті душі, що злетіли в небо.
Їм шлях високий Боже, освяти.
І в мирі, Господи, прийми до себе.
 
 
Перед іконою я стану на
коліна
і свічечку воскову запалю.
- Отче Наш, прошу за Україну,
дай миру їй, благаннями молю!

Знов чорний дим степами і
полями,
і холод від жорстокої війни.
- Пречиста Діво, змилуйся над
нами,
дітей своїх - спаси і сохрани!
Дай мудрості вкраїнському
народу,
протистояти лютим ворогам.
Не зазіхаєм на чужу свободу
свою, дай сили, відстояти нам!
Ведуча Молюся за Тебе моя Україно, за кожного батька, за кожного сина, за кожною матір, за кожну дитину я Бога прошу – збережи Україну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть! Нехай Він злобу у серцях наших спинить! Молюсь, щоб людина почула людина, щоб син пожалів батька іншого сина, щоб мирною знову стала країна – я Бога прошу – збережи Україну!
 Пісня «Боже я молюсь за Україну