- "Ти в моєму серці Україно.думою Шевченка гомониш"
- Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
- бо ти для мне - совість і закон…
- Кобзарю, знаєш, нелегка епоха,
- оцей двадцятий невгамовний вік.
- Завихрень - безліч. Тиші - анітрохи…
- Прости, що я дрібницями тривожу
- твій вічний, твій глибокий сон…
(Ліна Костенко)
ТарасШевченко… Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря - то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців. І не одне покоління українців звіряє своє життя іменем і творчістю Кобзаря.
Т. Г. Шевченко - це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Т. Г. Шевченка - це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.9 березня у бібліотеці пройшли поетичні читання та конкурс знавців творчості Тараса Шевченка під назвою:"Ти в моєму серці Україно,думою Шевченка гомониш"
