14 жовтня бідинком культури та бібліотекою було організовано літературно-музичний вечір: "Коли ви вмирали, вам дзвони не грали" присвячений УПА та дню захисника України.
Ведуча 1. Мати всіх матерів на землі українській, Вкраїно,
У калинових шатах, пшенично-блакитнім вінку!
Ми несем тобі волю крізь ніч-далину, наче віно,
Як небесну зорю на веселки яснім рушнику…
Ведуча 2. Наш нескорений дух і
серця ти прийми наші, люба,
І святе знамено – найдорожче знамення твоє,
І Господнього жезла – владичого знака тризуба,
Хай на прапорі він в золотих твоїх днях виграє.
Ведуча.Крізь вічність із ясних зір і свічадо тихих вод в усій земній красі та
зболеній печалі світить нам материнський образ нашої України. Багато поколінь пішло на страждання, муки, смерть, щоб засвітилася
зірка вільної, незалежної суверенної Держави нашої
Ведуча 2. У серединi жовтня, коли починаються першi заморозки, церква вiдзначає
велике свято – Покрову Божої Матерi. Пресвята Богородиця була, є і буде покровителькою усієї
України. Особливо шанували Покрову запорозькi козаки. Вона була
їхньою заступницею у далеких походах.
Ведуча 1. Українська Повстанська
Армія, першi пiдроздiли якої з’явилися 1942 року у волинських лiсах, також узяла собi свято Покрови за день
зброї, ставши пiд опiку святої Матерi Богородицi.
Ведуча 2.Піввіку мовчала
зґвалтована історія, мовчали люди, а коли і називали імена героїв, то говорили
з острахом, пошепки. Нині до нас повернулися і повертаються пласти правди, а з
ними імена борців за національну незалежність, за право на життя, за свободу і
віру.
Читець 1
Є щось святе в словах мій рідний край
Для мене – це матусі пісня ніжна
І рідний сад, від квіту білосніжний
І той калиновий у тихім лузі гай
Його історія… В ній стільки гіркоти
І тим рідніш мені ти, краю рідний,
Що вже назад поламані мости
І день встає, як райдуга погідний
Читець 2:
Не рік, не два. а довгими роками
Підрубували корінь наш під нами,
Топтали нашу думку, нашу мову
Імперії чужинської підкови.
Навік народ хотіли загубити,
Та він живе і буде вічно жити!
Пісня
Читець
3
Мільйони нас, але єдине,
Одне натхнення джерело:
Чудесне слово – Україна –
Усіх живило і вело.
В цім слові жаль і біль, і муки,
Воно нам світить, нас веде,
В нім братські виламані руки
В сирих льохах енкаведе.
Й коли по світу нас ганяли
Серед пустель, земель чужих,
Його завжди ми пам’ятали.
Воно і знову нас єднає
В одно: і мертвих, і живих.
Читець 4:
Ішли
ми до бою темними лісами,
Ішли за Вкраїну, рідний край,
Українське військо Степана Бандери
За люд, за Вкраїнський звичай.
Нас
били, стріляли, вели, катували,
Червоні кати — москалі,
Ми стерегли державу від клятої навали
І гнали з Української землі.
Була
Україна в сльозах, у руїнах,
Тужила за синами вона,
Але ще не вмерла, не впала на коліна
Прекрасна наша ріднa сторона.
В
далекім Сибіру вмирали герої,
Віддати життя їм довелось.
На нашому стягу священні кольори —
Це колір неба і розлив колось.
Читець 5
Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів
Плекав нас біль по втраті України.
Плекав нас гнів і злість на ворогів
Зродились ми
великої години...
Коли котився смерч і буревій.
Ми підняли знамена України,
Під проводом Бандери йшли у бій.
Читець 6
Велику правду, для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе:
Вітчизні будьмо вірні до загину,
Нам Україна вище понад все!
Пісня
Ведуча 1. I хоч УПА у нерiвнiй боротьбi з могутнiм тоталiтарним режимом зазнала поразки, своєю мужнiстю, своїм геройством вона значно посилила прагнення українського народу до
волi,
до незалежності.
Ведуча 2. Народжена у важкі часи найжорстокішої з воєн в історії людства,
втративши надію на підтримку світовими державами своїх ідеалів, Українська
Повстанська Армія стала єдиним захисником українського народу, його прав і
свобод. На боротьбу з гітлерівським фашизмом і більшовицьким тоталітаризмом
піднімалися і падали кращі сини і дочки
України.
Читець 7 :
Де б ви не були,
Скрізь є ваші могили.
На граніті Тризуб
На весь світ засіяв.
О, який маю жаль,
Що не всі ви дожили
До тих днів, коли світ
Україну пізнав.
Читець 8 :
Ще дорога важка,
В’яне листя калини,
В сивині ваших літ
Затаїлась зима.
О, УПА, вояки,
Курінні і старшини,
Україна вас серцем
Своїм обняла.
Читець 9
 |
| Додати заголовок |
Коли
ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав над вами,
Лиш в чистому полі ревіли гармати,
І зорі вмивались сльозами.
Коли хоронили вас в темну могилу,
Від крові земля почорніла,
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.
Ведуча 1. Пролита кров членів УПА не кане в забуття. Вона кличе
нових героїв на нові подвиги. У
боротьбі гартується нація, червона кров сталить уми й серця нових послідовників
святої правди.
Ведуча 2. Сини України!
Українські повстанці!.. Вони вмирали як герої, а останніми їхніми словами були:
«Слава Україні!».
Вони вмирали ще зовсім юними, навіть не ставши на
весільний рушник. Своєю кров’ю повстанці зросили святу землю. Вони вмирали, щоб
Україна жила, воскресла, бо лиш там воскресають, де є могили.
Ведуча 1.Скільки їх, які отак клялись, молодих,
життєрадісних, сповнених мрій полягло в жорстокій, нерівній боротьбі. І не
погладять їх більше теплі ласкаві
материнські руки, не почують доброго мудрого батьківського слова, не прийде не
поцілує кохана дівчина. Ворожі кулі обірвали їхнє життя.
Вірш памяті УПА
В тім
краю, де все співає вранці,
І шумлять закохано ліси,
За Вкраїну билися повстанці-
Прометеї волі і краси.
Боронили землю від фашистів,
Від поляків і більшовиків,
Щоб ніколи у селі і в місті
Не затих народу вільний спів.
Та високі мрії не збулися,
І злетіть соколи не змогли.
Ворогам поганим не здалися,
І в холодні ями полягли.
Прийде час- нащадки їх прославлять,
Й полетять пісні, як журавлі.
Збережемо, браття, світлу пам'ять
Про героїв нашої землі!
Читець 10
Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Ведуча1: День сьогоднішній
нерозривно пов’язаний з учорашнім. І кожен слід на землі… І нинішня радість, і
небо безхмарне, і наш достаток, і щасливе вільне життя – то ваш слід на землі,
переможці визвольних змагань. Спасибі ж вам за збережене життя, наші славні
вояки.
Ведуча 2 : Роки... Скільки б
їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє
життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваймо ми воїнів і нашого села.
За ниви хлібні й ранки солов’їні
За вітру шум і лагідні світання
Усіх загиблих пошануймо нині
Скорботною хвилиною мовчання
Хвилина мовчання – затихли всі кроки
Скорботи хвилина, громада мовчить
Ніколи хай ті не вертаються роки
Димами не вкриється неба блакить
Тож вшануємо хвилиною мовчання світлу пам’ять вояків , полеглих за волю
і незалежність України.
Матінко
Свята зглянься над нашим народом, захисти від наступу ворожої навали, охорони
наших рідних, врятуй наші домівки. Під Твою Милість прибігаємо, Богородице,
молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, єдина, чиста
і благословенна…
Благослови, Пречиста Діво,
Царице неба і землі,
Тисячолітню Україну,
Скріпи її духовну силу.
Щиро молимось Тобі —
Царице неба і землі
Впродовж тижня у
читальному залі Куропатницької бібліотеки експонувалася пересувна виставка ,
представлена Львівською громадською організацією Опілля, присвячена 150-річчю
від дня народження Митрополита за сприянням добродія Олега Синютки. Всі бажаючі
мали змогу ознайомитися із виданнями як
самого Андрея Шептицького, так і книгами про нього. Особливо цікаво про його
життєвий та душпастирський шлях розповіли вчитель історії Михайло Музичка та
вчитель Християнської етики Тетяна Сеньчик учням Куропатницького НВК « ЗНЗ 1-3 ст. ДНЗ».
доктор Прокопій Лотоцький, Директор Львівської
Універсальної бібліотеки, історик, голова секції джерелознавства та
історіографії ГО Опілля – Іван Сварник, начальник Бережанського відділу
культури – Олександр Коковін, та методист Бережанської Централізованої
бібліотеки Ольга Паньків. Ця зустріч була цікавою та змістовною. Ведучими свята
були Іванка Скіп та Тетяна Жига. Прозвучали пісні і у виконанні Дитячого
вокального ансамблю «Промінчик» Куропатницького будинку культури, та зворушливі
вірші. А найбільшою окрасою був виступ Народного Артиста України Остапа Стахіва.
Було приємно і тепло від щирого слова і зворушливої пісні. І не один з
присутніх зронив сльозу при згадці виступаючих про нинішні події в Україні. 
